top of page

ПРО МЕНЕ

 

Доброго дня!

Мене звати Герасименко Ірина Миколаївна. Я вчитель хімії, природознавства та предмету "Захист України" ("Основи медичних знань" для дівчат) Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №155. Педагогічний стаж - 30 років. Кваліфікаційна категорія - спеціаліст "вищої категорії", старший вчитель.

Цей сайт створено з метою обміну інформацією та наробками з педагогічними працівниками, а також для співпраці з батьками та учнями.

Сподіваюсь, що кожен з відвідувачів зможе знайти корисну та цікаву для себе інформацію!

ОСВІТА

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО

"Я напишу на своєму прапорі три слова: "щастя", "радість", "добро"

«Уміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, уміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливіше - це любов до дитини» 

"Моя справа - створювати умови для розвитку і творчості, а далі кожний хай вибере собі справу по плечу"

1986–1989

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

1989–1991

Київський національний педагогічний університет ім. О.М. Горького

Із досвіду роботи вчителя хімії, природознавства та предмету "Захист України" Герасименко Ірини Миколаївни

     Представляю власний педагогічний досвід роботи щодо формування ключових компетентностей учнів на уроках хімії. Педагогічна майстерність вчителя виявляється у вмінні поєднувати продуктивні інноваційні технології із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур.

     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти вимагає будувати освітній процес на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів. Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів, діяльнісний спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, а компетентнісний сприяє формуванню ключових, загально-предметних і предметних компетентностей.

   Працюючи над науково-методичною проблемою «Формування компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних методів навчання під час викладання хімії», використовую результати наукових досліджень компетентнісного підходу М.Авдєєвої, І.Бабина, А.Вербицького, Я.Кодлюка, В.Краєвського, О.Пометун, К.Савченко, О.Соколової, Г.Терещука, А.Хуторського та ін.

До ключових компетентностей, які прагну сформувати в учнів при вивченні хімії, належать: компетентність саморозвитку і самоосвіти, соціальна компетентність, загальнокультурна компетентність, компетентність продуктивної творчої діяльності, інформаційно-комунікаційна компетентність, здоров’язберігаюча компетентність.

      Формувати компетентність саморозвитку і самоосвіти, що передбачає розуміння учнями необхідності і готовності вчитися протягом усього життя, починаю із 7-го класу шляхом виконання учнями міні-проектів. Написання та захист проектів не лише поглиблюють знання учнів з певної теми, а й задовольняють потреби підлітків у презентації себе та своїх здобутків серед однолітків.

    При формуванні компетентності саморозвитку і самоосвіти використовую різні типи завдань:

 —  завдання, що встановлюють зв’язок між  теоретичними знаннями і практичними діями (У темі «Кисень» (7 клас): «Чому кисень у рідкому й твердому стані притягується магнітом, а в газоподібному – не притягується?». У темі «Галогени» (8 клас): «Чому кристалічний йод, якщо відкрити склянку, відразу випаровується, а не перетворюється на рідкий?»);

  —   завдання на самоспостереження (У темі «Кислоти» (8 клас): «Що відбувається при додаванні розчину фенолфталеїну до розчину натрій гідроксиду? Чому малинове забарвлення індикатора фенолфталеїну зникає при додаванні кислоти до розчину натрій гідроксиду? Яка ознака цієї хімічної реакції?»У темі «Пластмаси» (11 клас): «Чи відрізняються за фізичними властивостями поліетилен високого і низького тиску? Як залежать властивості поліетилену від будови його молекул?»;

 — завдання, що сприяють розвитку дослідницьких навичок (У темі «Кисень» (7 клас): «За допомогою досліду з’ясуйте, горіння свічки – це фізичне чи хімічне явище». У темі «Вода як електроліт. Водневий показник розчину (рН)» (9 клас): «Відомо, що одні рослини краще ростуть на кислих грунтах, а інші – на лужних грунтах. Якими дослідами можна визначитиводневий показник грунту?» У темі «Спирти» (10 клас): «Запропонуйте схему досліду, який би довів, що етанол можна перетворити на етанову (оцтову) кислоту».

     Формуванню компетентності саморозвитку і самоосвіти сприяють створені мною курси дистанційної освіти з хімії за темами: «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома» (8 клас), «Початкові поняття про органічні сполуки» (9клас). Учні, які не можуть відвідувати школу, можуть самостійно опрацювати теоретичний матеріал за даними темами, перевірити отримані знання, виконавши тести.

      З метою формування соціальної компетентності, що  забезпечує  уміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати, пропоную учням завдання різного рівня складності, при цьому  не розподіляю завдання, а учні самі обирають їх собі.

Вміння самостійно приймати рішення, йти на компроміс, досягати спільної згоди формую в учнів при проведенні узагальнюючих уроків.  Заздалегідь знайомлю з формами їх проведення (семінар, тестові завдання, контрольна робота, захист проектів), а учні самостійно роблять вибір і повідомляють про це мені.

     Для розвитку соціальної компетентності часто використовую групову форму навчання при вивченні значення води та водних розчинів у природі та життєдіяльності людини у 7 класі; поширення солей у природі, їх значення у 8 класі. Ефективна ця форма навчання при розгляді будови, властивостей та значення вуглеводів, будови білків у 9 класі; органічних сполук і здоров’я в 11 класі. Учні в групі обговорюють хід виконання проблемного завдання, розподіляють між собою обов’язки, обирають рецензента з іншої групи. Все це формує в них вміння приймати рішення, робити власний внесок у спільну справу, розвиває здатність до самооцінки і адекватної оцінки інших.

   З метою формування загальнокультурної компетентності, що передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностей за національними, культурними та релігійними ознаками, на уроках часто використовую фрагменти з художніх творів. Вони позитивно впливають на образне мислення учнів, здатність висловлювати оригінальні ідеї. Літературні твори використовую на різних етапах уроку: під час вивчення нового матеріалу, його закріпленні, розв’язуванні творчих завдань. У 7 класі під час вивчення теми «Вода» практикую загадки про властивості води та її роль в природі. Вивчаючи тему «Кислоти» у 8 класі, використовую хімічні казки для підвищення пізнавальної активності учнів та здійснення естетичного, духовного виховання.

Розвиток  компетентності  продуктивної творчої діяльності здійснюю шляхом самостійного складання учнями задач, тестів, запитань до теми. Найкращі варіанти тестів використовую для перевірки знань інших учнів. Для розвитку уяви пропоную учням творчі завдання.

    Учні основної школи на уроках демонструють свою творчість у складанні хімічних казок, вікторин, кросвордів. Щоб спонукати дітей думати, аналізувати інформацію, часто використовую такі вправи, як «Мозковий штурм». Вправа «Заперечую» допомагає формувати вміння учнів розмірковувати, звільняє їх від механічного запам’ятовування, зазубрювання.

      В 11 класі під час вивчення основних видів палива та їх значення в енергетиці країни пропоную учням дискусію з теми «Атомна енергетика: за чи проти», а, вивчаючи тему «Білки як високомолекулярні сполуки» в 10 класі, — «Використання людиною харчових Е-добавок: користь чи шкода?». Вчу у ході дискусії учнів логічно мислити, толерантно відстоювати свою позицію, дослухатись до думки інших.

     Творчу продуктивну діяльність учнів активізую за допомогою нестандартних уроків. Вивчення теми «Кислоти» у 8 класі проводжу у формі уроку-квесту між командами «Хлоридна кислота» і «Нітратна кислота».

       З метою формування комунікаційної компетентності, що  передбачає розвиток в учнів культури мовлення, уміння ставити запитання, висловлювати власні думки і аргументовано їх доводити, здатність до толерантного спілкування, використовую роботу в групах, інтерактивні вправи «Я тобі – ти мені», «Завершіть фразу», «Я так думаю», «Мікрофон», «Мозковий штурм».

  Розвиток монологічного мовлення здійснюю під час усного опитування, повідомлень учнів, захисту проектів, рефератів, коментування дослідів. Бесіди, диспути, семінари, конференції, уроки - змагання, уроки – мандрівки сприяють розвитку діалогічного мовлення учнів. Навички письмового викладу матеріалу формую під час написання учнями  повідомлень, рефератів, науково– дослідницьких робіт, проектів.

     Формування   здоров’язбережувальної компетентності починаю реалізовувати при вивченні таких тем: «Вода» - 7 клас, «Спирти» - 9, 10 класи. Вивчаючи значення води у житті людини, знайомлю дітей із способами очистки води в домашніх умовах, раціонального використання води в школі, побуті. Це виховує в учнів екологічну культуру поведінки в суспільстві.

        Під час вивчення теми «Спирти» в 9, 10 класах розповідаю про негативний вплив алкоголю, наркотиків, нікотину на організм і поведінку людини. Учні при цьому створюють цікаві і повчальні презентації.

Розвиваю в учнів уміння визначати рівень свого здоров’я, зберігати його і зміцнювати шляхом корекції способу життя. Так, учениця 10 класу підготувала екологічний проект на тему «Здоровий спосіб життя – норма життя» і провела дослідження щодо дотримання учнями 10 і 11 класу здорового способу життя, з’ясувала питання, чи допомагає це їм у житті.

    Особливу увагу приділяю формуванню «здорової атмосфери» в класі, підвищенню культури взаємин між унями, налагодженню емоційного контакту між учителем і учнями, створенню в класі доброзичливого творчого мікроклімату.

     Використовуючи ефективні методи і прийоми, створюю всі передумови для успішного засвоєння навчального матеріалу і формування особистості із розвиненими ключовими компетентностями.

 

ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК

Отлично! Сообщение получено.

bottom of page